Вітрогенератор (вітроелектрична установка, ВЕУ) – пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру в електричну: вітер розкручує ротор і вироблену електрику подається через контролер на акумулятори, а інвертор перетворює напругу на контактах акумулятора. Виділяють промислові та домашні (для приватного використання) вітрогенератори. Як правило, промислові ВЕУ об’єднують у мережі, внаслідок чого виходить вітряна електростанція. Її основна відмінність від традиційних (теплових, атомних) – повна відсутність як сировини, і відходів. Потужність сучасних вітрогенераторів сягає 6 МВт.
До малої вітроенергетики відносяться установки потужністю менше 100 кВт. Установки потужністю менше 1 кВт відносяться до мікро-вітряної енергетики. Вони використовуються на яхтах, фермах для водопостачання і т.д. Малі вітрогенератори можуть працювати автономно, тобто. без підключення до спільної електромережі.
Малі вітрогенератори можуть працювати автономно, тобто без підключення до загальної електричної мережі.
Будова малої вітряної установки
- Ротор, лопаті, вітротурбіна
- Генератор (як правило це синхронний трифазний із збудженням від постійних магнітів напругою =24 В)
- Щогла з розтяжками
- Контролер заряду батарей
- Акумулятори (зазвичай автомобільні, що не обслуговуються на 24 В)
- Інвертор (= 12 В -> ~ 220 В 50Гц)
- Мережа