Вітрогенератор (вітроелектрична установка, ВЕУ) – пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру в електричну: вітер розкручує ротор і вироблену електрику подається через контролер на акумулятори, а інвертор перетворює напругу на контактах акумулятора. Виділяють промислові та домашні (для приватного використання) вітрогенератори. Як правило, промислові ВЕУ об’єднують у мережі, внаслідок чого виходить вітряна електростанція. Її основна відмінність від традиційних (теплових, атомних) – повна відсутність як сировини, і відходів. Потужність сучасних вітрогенераторів сягає 6 МВт.

До малої вітроенергетики відносяться установки потужністю менше 100 кВт. Установки потужністю менше 1 кВт відносяться до мікро-вітряної енергетики. Вони використовуються на яхтах, фермах для водопостачання і т.д. Малі вітрогенератори можуть працювати автономно, тобто. без підключення до спільної електромережі.

Малі вітрогенератори можуть працювати автономно, тобто без підключення до загальної електричної мережі.

Будова малої вітряної установки

1. Ротор, лопаті, вітротурбіна
2. Генератор (як правило це синхронний трифазний із збудженням від постійних магнітів напругою =24 В)
3. Щогла з розтяжками
4. Контролер заряду батарей
5. Акумулятори (зазвичай автомобільні, що не обслуговуються на 24 В)
6. Інвертор (= 12 В -> ~ 220 В 50Гц)
7. Мережа